Свiтлана Колєснiкова (Лутчак): ЯК ЛЮДИНА СТАЛА ЛЕЛЕКОЮ

Лелека – символ України. Це птах добра та достатку, який ніколи не звиє гніздо на подвір'ї лихої, заздрісної людини. Побачити навесні лелеку, який пролітає над головою, – до урожаю та щасливої долі.

Сьогодні почитаємо цікаві народні легенди, пов'язані із цими птахами.

ЯК ЛЮДИНА СТАЛА ЛЕЛЕКОЮ

Колись у нашому краї була велика біда: люди не мали роботи, не вистачало на всіх землі, не раз і шматка хліба не було в хаті. Не витримав такого життя один чоловік та й подався шукати щастя в далях, в заморських краях. Тут він знайшов вічне літо, а головне хліб і воду. А більшого він і не бажав. Воно б, може, й нічого, але стала його діймати страшна ностальгія — сум за батьківщиною. Все більше й більше думав про повернення додому в рідний край. Хоча не назовсім, а так щоб трохи тут жити, а трохи в рідній стороні. — От якби я мав крила, то міг би хоч раз на рік злітати додому. Почув його молитви Господь і перетворив того мрійливого чоловіка в лелеку. Змахнув крилами лелека та й полетів до рідного дому, в Україну. Зраділо його серце, коли побачило свою землю, село, батьківську хату. Але й засмутилося, бо вже не зміг назад стати людиною. Звив собі гніздо на дереві, що росло у дворі колишньої хати, і став там жити. Так жив до кінця літа, аж стало його знову тягнути в чужий край, де тепло і харчі є. Зібрався та й полетів у вирій, до теплих земель. І так відтоді літає туди-сюди, по кілька місяців живе на батьківщині, а решту на чужині. Сім’я його розмножилася, з’явилися родичі — журавлі, чаплі. Тільки коли підіймуться ці птахи в небо, сумовито кричать: укру-укру. Не можуть вже вимовити, як перше, слово «Україна», але не забули своєї батьківщини.

ЧОМУ У ЛЕЛЕКИ ЧЕРВОНИЙ ДЗЬОБ

На селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили його, а потім випустили. Одного разу у людей загорілася хата, а в ній було двоє маленьких хлоп'ят. На цю пору пролітав повз хату врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно і врятував хлопчиків, але вельми попік ноги і дзьоб, які стали кривавими. Відтоді у лелеки червоні ноги і дзьоб, а крила – чорні. Господарі віддячили птахові, прилаштували на ясені колесо від воза, щоб він завжди був поруч з ними і виводив малят. Отже, якщо на хаті звиває гніздо лелека, то вірять, що в ній буде лад.